розскакуватися
РОЗСКА́КУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, недок., РОЗСКО́ЧИТИСЯ, чимося, читеся, док., розм.
1. Швидко розбігатися, відскакуючи, відплигуючи в різні боки (про всіх або багатьох).
Овечки бекали та мекали, розскакувались на всі боки й піднімали з шляху страшенну пилюгу… (Мирний, І, 1949, 243);
Новаки сипонули врозтіч. Однак Хомі здалося, що вони розбіглися не досить прудко. — Е-е, хіба так гвардійці розходяться? Гвардійці розскакуються, як пружини! (Гончар, І, 1954, 298);
Почувши галас, він хутко прибіг з другого кінця базару, загрожуючи своїм сюрчком. Юрба розскочилась (Мик., II, 1957, 345).
2. Розірвавшись, розколовшись, розпадатися на частини.
Барикада гостро затріщала й одразу запалала. Дошки й бочки.. розскочилися й далеко розлетілися по брукованій вулиці (Епік, Тв., 1958, 369);
// Із силою роз’єднуватися (про що-небудь з’єднане, зчеплене).
Старий Вірний, намацавши в темних сінях ручку хатніх дверей, шарпнув їх на себе.. Розскочилися обидві половинки (Логв., Літа.., 1960, 16).
3. Від удару, поштовху і т. ін. розпадатися, розламуватися на шматки.
Він зачепив тарілку, і тарілка брязнула об підлогу і розскочилась (Н.-Лев., IV, 1956, 145);
Фрейлігратів мурин-князь Якось так в запалі трахнув, Не розваживши, в свій бубон, Що, загувши, він розскочивсь (Л. Укр., IV, 1954, 137);
Улянка вибрала величезного гарбуза, жовтогарячого, як охра, з білим черевом. Підняла й розбила об поріг. Гарбуз важко хрякнув, розскочившись на дві половини (Донч., IV, 1957, 67);
// перен. Лопатися, тріщати від болю, думок, якихось почуттів і т. ін. (про голову).
Голова палала, розскакувалась од думок (Гр., II, 1963, 285);
// перен. Розриватися від тяжких переживань, страху і т. ін. (про серце).
Горпина, слухаючи прокльони дідові, обмирала з страху.. Боялася і спитатися, щоб не розірвати зовсім свого серця… Воно й так у неї як не розскочиться! (Мирний, І, 1954, 285).
Значення в інших словниках
- розскакуватися — розска́куватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розскакуватися — -уємося, -уєтеся, недок., розскочитися, -чимося, -читеся, док., розм. 1》 Швидко розбігатися, відскакуючи, відплигуючи в різні боки (про всіх чи багатьох). 2》 Розірвавшись, розколовшись, розпадатися на частини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розскакуватися — РОЗСКА́КУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, недок., РОЗСКО́ЧИТИСЯ, чимося, читеся, док., розм. 1. Швидко розбігатися, відскакуючи, відплигуючи в різні боки (про всіх або багатьох). Словник української мови у 20 томах
- розскакуватися — БОЛІ́ТИ (про біль у голові), ТРІЩА́ТИ підсил. розм., РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ підсил. розм., РОЗЛА́МУВАТИСЯ підсил. розм., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил. розм., ЛО́ПАТИСЯ підсил. розм., РОЗСКА́КУВАТИСЯ підсил. розм. Словник синонімів української мови