розслаблення
РОЗСЛА́БЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсла́бити, розсла́блювати і розсла́битися, розсла́блюватися і стан за знач. розсла́битися, розсла́блюватися.
Глибоке розслаблення, згідно з вченням йогів, означає розслаблення якомога більшої кількості м’язів, звільнення мозку й тіла від почуття напруження й пригнічення (Знання.., 7, 1966, 27);
Є в мене фотографія, на якій нема ні знайомої благодушної посмішки, ані священицької осанки. Тут обличчя теперішнього папи відображає фізичну муку, переляк, нервове розслаблення (Мельн., Папи..,1960, 9);
Людина йшла все далі й далі. В її ході відчувалося ніби якесь розслаблення чи, може, втома (Хлібороб Укр., 1, 1963, 25);
Після доброго обіду всі відчули приємне розслаблення (Томч., Готель.., 1960, 253);
Знав [Петро] тільки дві речі: завод та інститут, металургію на практиці, металургію в теорії. В цьому для нього було все життя. Жодних відхилень, жодних збочень, жодного перепочинку, жодного розслаблення (Загреб., Спека, 1961, 32).
Значення в інших словниках
- розслаблення — розсла́блення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розслаблення — -я, с. Дія за знач. розслабити, розслаблювати і розслабитися, розслаблюватися і стан за знач. розслабитися, розслаблюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розслаблення — РОЗСЛА́БЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розсла́бити, розсла́блювати і розсла́битися, розсла́блюватися і стан за знач. розсла́битися, розсла́блюватися. Словник української мови у 20 томах