розслаблення

РОЗСЛА́БЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. розсла́бити, розсла́блювати і розсла́битися, розсла́блюватися і стан за знач. розсла́битися, розсла́блюватися.

Глибоке розслаблення, згідно з вченням йогів, означає розслаблення якомога більшої кількості м'язів, звільнення мозку й тіла від почуття напруження й пригнічення (з наук.-попул. літ.);

Людина йшла все далі й далі. В її ході відчувалося ніби якесь розслаблення чи, може, втома (з наук. літ.);

Після доброго обіду всі відчули приємне розслаблення (М. Томчаній);

Знав [Петро] тільки дві речі: завод та інститут, металургію на практиці, металургію в теорії. В цьому для нього було все життя. Жодних відхилень, жодних збочень, жодного перепочинку, жодного розслаблення (П. Загребельний);

Що в неї на думці й на серці? Тільки – не розслаблення і не вдоволення собою (М. Слабошпицький);

Вправи на розслаблення докладно описані у різноманітних методиках з автотренінгу (з наук.-попул. літ.).