1. Словник української мови в 11 томах

розслухатися

РОЗСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм.

1. Те саме, що розслу́хати.

Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, розказала, то й замовк (Сл. Гр.).

2. Узнати, вивідати що-небудь від когось.

— Чи не збігав би ти, слідом за ним, у волость та розслухався б, що воно за чоловік (Мирний, І, 1949, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розслухатися — розслу́хатися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розслухатися — -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Те саме, що розслухати. 2》 Узнати, вивідати що-небудь від когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розслухатися — РОЗСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Те саме, що розслу́хати. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, розказала, то й замовк (Сл. Б. Грінченка). 2. Дізнатися, вивідати що-небудь від когось. Словник української мови у 20 томах
  4. розслухатися — ПОЧУ́ТИ (сприйняти слухом щось), ДОЧУ́ТИ, РОЗЧУ́ТИ, УЧУ́ТИ (ВЧУ́ТИ), ДОЧУ́ТИСЯ розм., РОЗСЛУ́ХАТИ розм., РОЗСЛУ́ХАТИСЯ розм., ЗАЧУ́ТИ діал. Так дивиться сарна в дрімучому лісі, Неначе почувши десь шелест в кущах... (О. Словник синонімів української мови
  5. розслухатися — Розслухатися, -хаюся, -єшся гл. Вслушаться, понять, выслушавъ. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, росказала, то й замовк. Кв. I. 90. Словник української мови Грінченка