1. Словник синонімів української мови

розслухатися

ПОЧУ́ТИ (сприйняти слухом щось), ДОЧУ́ТИ, РОЗЧУ́ТИ, УЧУ́ТИ (ВЧУ́ТИ), ДОЧУ́ТИСЯ розм., РОЗСЛУ́ХАТИ розм., РОЗСЛУ́ХАТИСЯ розм., ЗАЧУ́ТИ діал. Так дивиться сарна в дрімучому лісі, Неначе почувши десь шелест в кущах... (О. Олесь); Господар ще сказав кілька слів, яких не міг дочути Лодиженко (І. Ле); За гуркотом двох віялок не розчув Обушний зауваження Крупка (І. Кириленко); Затихнув цвіркун, учувши Знадвору гуркіт і гомін (І. Вирган); Ще старий не вспів гаразд розслухати, що син каже, а хлопець як замахне паличкою — лус батька по плечу! (І. Франко); Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, розказала, то й замовк (Г. Квітка-Основ'яненко); Мати як зачула його голос, так прожога і кинулася до його в хату (Панас Мирний). — Пор. 1. чу́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розслухатися — розслу́хатися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розслухатися — -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Те саме, що розслухати. 2》 Узнати, вивідати що-небудь від когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розслухатися — РОЗСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Те саме, що розслу́хати. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, розказала, то й замовк (Сл. Б. Грінченка). 2. Дізнатися, вивідати що-небудь від когось. Словник української мови у 20 томах
  4. розслухатися — РОЗСЛУ́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. 1. Те саме, що розслу́хати. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, розказала, то й замовк (Сл. Гр.). 2. Узнати, вивідати що-небудь від когось. Словник української мови в 11 томах
  5. розслухатися — Розслухатися, -хаюся, -єшся гл. Вслушаться, понять, выслушавъ. Перш було розсердився, а далі, як розслухавсь, що йому Настя, стогнучи, росказала, то й замовк. Кв. I. 90. Словник української мови Грінченка