1. Словник української мови в 11 томах

розслідування

РОЗСЛІДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розслідувати.

Інженер Землянський, закінчивши розслідування причин зриву ремонту паровозів у депо станції Крута, зайшов на квартиру до Хвалька (Бойч., Молодість, 1949, 302);

Спитав дядько Клим, що за них [бандитів] чути. Давид розповів, що перед від’їздом заходив до прокурора — розслідування закінчено вже (Головко, II, 1957, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розслідування — розслі́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розслідування — [роус:л’ідуван':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  3. розслідування — -я, с. Дія за знач. розслідувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розслідування — РОЗСЛІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розслі́дувати. Спитав дядько Клим, що за них [бандитів] чути. Давид розповів, що перед від'їздом заходив до прокурора – розслідування закінчено вже (А. Головко). Словник української мови у 20 томах
  5. розслідування — СЛІ́ДСТВО (з'ясування обставин, пов'язаних із злочином, яке провадять судові органи), РОЗСЛІ́ДУВАННЯ, РО́ЗСЛІД, ДІЗНА́ННЯ. Справа донеслася до жандармерії, почалося слідство (І. Франко); Спитав дядько Клим, що за них (бандитів) чути. Словник синонімів української мови