1. Словник української мови в 11 томах

розсмиканий

РОЗСМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсми́кати;

// У знач. прикм.

Дерев’яні східці привели черницю і капітана під низьке склепіння до оббитих розсмиканою повстю дверей у товстій стіні (Перв., Оповідання.., 1970, 128);

*Образно. Сонце мляво пливло над обривками розсмиканих хмарок (Логв., Літа.., 1960, 214).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсмиканий — розсми́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розсмиканий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розсмикати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсмиканий — РОЗСМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсми́кати. І враз відчув, що він страшенно розсмиканий, нервово виснажений. Що страх гнобить його неймовірно (Ю. Мушкетик); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах