розсмиканий

розсми́каний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розсмикати.

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсмиканий — розсми́каний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розсмиканий — РОЗСМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розсми́кати. І враз відчув, що він страшенно розсмиканий, нервово виснажений. Що страх гнобить його неймовірно (Ю. Мушкетик); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  3. розсмиканий — РОЗСМИ́КАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсми́кати; // У знач. прикм. Дерев’яні східці привели черницю і капітана під низьке склепіння до оббитих розсмиканою повстю дверей у товстій стіні (Перв., Оповідання.., 1970, 128); *Образно. Словник української мови в 11 томах