розсотувати
РОЗСО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСОТА́ТИ, а́ю, аєш, док., перех. Розмотувати, розкручувати що-небудь змотане; знімати з чогось намотане, заплутане.
— Ти мене злодієм робиш?! — говорив Іван і розсотував нитки з ноги, бо спересердя заплутався (Март., Тв., 1954, 142);
*Образно. І, щоб хоч трохи розсотати клубок болю, він згадав Христинку (Стельмах, І, 1962, 401);
// Порушувати зв’язок петель у в’язанні; розпускати що-небудь вив’язане.
Розсотувати панчоху;
// Розсмикувати на клоччя, волокна і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсотувати — розсо́тувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розсотувати — -ую, -уєш, недок., розсотати, -аю, -аєш, док., перех. Розмотувати, розкручувати що-небудь змотане; знімати з чогось намотане, заплутане. || Порушувати зв'язок петель у в'язанні; розпускати що-небудь вив'язане. Розсотувати панчоху. || Розсмикувати на клоччя, волокна і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсотувати — РОЗСО́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСОТА́ТИ, а́ю, аєш, док., що. Розмотувати, розкручувати що-небудь змотане; знімати з чогось намотане, заплутане. – Ти мене злодієм робиш?! – говорив Іван і розсотував нитки з ноги, бо спересердя заплутався (Л. Словник української мови у 20 томах
- розсотувати — РОЗМО́ТУВАТИ (що-небудь змотане, скручене або намотане на щось — нитки, дріт і т. ін.), РОЗКРУ́ЧУВАТИ, РОЗСО́ТУВАТИ, РОЗСНО́ВУВАТИ розм. (щось змотане); РОЗПЛУ́ТУВАТИ (щось заплутане). — Док.: розмота́ти, розкрути́ти, розсота́ти, розснува́ти, розплу́тати. Словник синонімів української мови