розстанова
РОЗСТАНО́ВА, и, ж., діал. Розстановка.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розстанова — розстано́ва іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- розстанова — -и, ж., діал. Розстановка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розстанова — РОЗСТАНО́ВА, и, ж., діал. Розставляння. І що він більше дивився, то не бачив в обрисах дитини своїх власних рисок. Хоча дитина білява, але лоб, ніс і розстанова очей, злам губ, рот, підборіддя зовсім не котовське: усе якесь витончене, чиєсь інше. Він запитував про це Тодорку (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах