розстанова

розстано́ва

-и, ж., діал.

Розстановка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розстанова — розстано́ва іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. розстанова — РОЗСТАНО́ВА, и, ж., діал. Розставляння. І що він більше дивився, то не бачив в обрисах дитини своїх власних рисок. Хоча дитина білява, але лоб, ніс і розстанова очей, злам губ, рот, підборіддя зовсім не котовське: усе якесь витончене, чиєсь інше. Він запитував про це Тодорку (Б. Харчук). Словник української мови у 20 томах
  3. розстанова — РОЗСТАНО́ВА, и, ж., діал. Розстановка. Словник української мови в 11 томах