1. Словник української мови в 11 томах

розсудити

РОЗСУДИ́ТИ див. розсу́джувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсудити — розсуди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсудити — див. розсуджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсудити — РОЗСУДИ́ТИ див. розсу́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. розсудити — ОБДУМУВАТИ (у думках перебирати, всебічно оцінювати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.), ПРОДУ́МУВАТИ, ОБМІРКО́ВУВАТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, ОБМИ́СЛЮВАТИ, ОБМИШЛЯТИ, ОБМІЗКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗСУ́ДЖУВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  5. розсудити — Розсуди́ти, -джу́, -су́диш, -су́дять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. розсудити — Розсуджувати, -джую, -єш сов. в. розсудити, -джу, -диш, гл. 1) Разсуживать, разсудить, рѣшить. Розсуджує пригнічених по правді. К. Іов. 79. Зараз не вішають, а поперед розсудять. Ном. № 7445. 2) Разрѣшать, разрѣшить, разгадать. Словник української мови Грінченка