1. Словник української мови в 11 томах

розсупонюватися

РОЗСУПО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗСУПО́НИТИСЯ, нюся, нишся, док.

1. Розв’язуватися (про супоню, що стягує хомут запряженого коня);

// перен., розм. Розв’язуватися, розпускатися (про що-небудь зв’язане, стягнуте).

— Тітко Христе! Ваші снопи розсупонюються… Дуже легко в’яжете! (Кач., Вибр., 1953, 267).

2. перен., розм. Розв’язувати, розстібати що-небудь на собі.

Тепер уже можна б зайнятися і самим собою. Розсупонитись від солдатського реміняччя, поголитись, покупатись, поспівати на дозвіллі… (Гончар, III, 1959, 446).

3. тільки недок. Пас. до розсупо́нювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсупонюватися — розсупо́нюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розсупонюватися — -ююся, -юєшся, недок., розсупонитися, -нюся, -нишся, док. 1》 Розв'язуватися (про супоню, що стягує хомут запряженого коня). || перен., розм. Розв'язуватися, розпускатися (про що-небудь зв'язане, стягнуте). 2》 перен., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розсупонюватися — РОЗСУПО́НЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗСУПО́НИТИСЯ, нюся, нишся, док. 1. Розв'язуватися (про супоню, що стягує хомут запряженого коня); // перен., розм. Розв'язуватися, розпускатися (про що-небудь зв'язане, стягнуте). – Тітко Христе!... Словник української мови у 20 томах