розсів
РОЗСІ́В, у, ч.
1. Те саме, що розсіва́ння.
Будуються цехи розсіву, охолодження та обпудрювання гранул (Хлібороб Укр., 2, 1968, 3);
// Спосіб, якість посіву.
Антибіотична активність штаму в будь-якому його розсіві характеризується широкою природною мінливістю (Мікр. ж., XXII, 1, 1960, 16).
2. спец. Пристрій для просіювання зерна, крупи, борошна.
Коля Фофанов закінчив мукомельний технікум.. Закінчила ФЗН і Ліда Семенюк, працює на розсівах. А це дзеркало млина (Роб. газ., 31.VIII 1962, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розсів — розсі́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- розсів — -у, ч. 1》 Те саме, що розсівання. || Спосіб, якість посіву. 2》 спец. Пристрій для просіювання зерна, крупи, борошна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розсів — РОЗСІ́В, у, ч. 1. Те саме, що розсіва́ння. Будуються цехи розсіву, охолодження та обпудрювання гранул (з наук. літ.); // Спосіб, якість посіву. Антибіотична активність штаму в будь-якому його розсіві характеризується широкою природною мінливістю (з наук. Словник української мови у 20 томах