розсів

розсі́в

-у, ч.

1》 Те саме, що розсівання.

|| Спосіб, якість посіву.

2》 спец. Пристрій для просіювання зерна, крупи, борошна.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розсів — розсі́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розсів — РОЗСІ́В, у, ч. 1. Те саме, що розсіва́ння. Будуються цехи розсіву, охолодження та обпудрювання гранул (з наук. літ.); // Спосіб, якість посіву. Антибіотична активність штаму в будь-якому його розсіві характеризується широкою природною мінливістю (з наук. Словник української мови у 20 томах
  3. розсів — РОЗСІ́В, у, ч. 1. Те саме, що розсіва́ння. Будуються цехи розсіву, охолодження та обпудрювання гранул (Хлібороб Укр., 2, 1968, 3); // Спосіб, якість посіву. Словник української мови в 11 томах