розтиратися
РОЗТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗТЕ́РТИСЯ, зітру́ся, зітре́шся; мин. ч. розте́рся і розіте́рся; лася, лося; док.
1. Розтирати себе чим-небудь.
Пірнув хлопець раз-другий, дух йому парою забиває, а він розтирається Гафійчиним віничком (Юхвід, Оля, 1959, 45);
Як добре після.. душу розтертися шорстким сухим рушником, щоб шкіра горіла і хвиля приємного ніжного тепла розливалась по всьому тілу (Собко, Стадіон, 1954, 114).
2. Дробитися на дрібні частини, подрібнюватися тертям (про предмети).
Був шаг, та в кишені розтерся (Укр.. присл.., 1963, 21).
3. тільки недок. Пас. до розтира́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтиратися — розтира́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтиратися — -аюся, -аєшся, недок., розтертися, -зітруся, -зітрешся; мин. ч. розтерся і розітерся; -лася, -лося: док. 1》 Розтирати себе чим-небудь. 2》 Дробитися на дрібні частини, подрібнюватися тертям (про предмети). 3》 тільки недок. Пас. до розтирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтиратися — РОЗТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗТЕ́РТИСЯ, зітру́ся, зітре́шся; мин. ч. розте́рся і розіте́рся, лася, лося; док. 1. Розтирати себе чим-небудь. Пірнув хлопець раз-другий, дух йому парою забиває, а він розтирається Гафійчиним віничком (Л. Словник української мови у 20 томах