розтирач

РОЗТИРА́Ч, а, ч.

1. Те саме, що розтира́льник.

2. Знаряддя для розтирання чого-небудь.

На поселенні виявлено численні кам’яні знаряддя праці — розтирачі,.. клини, точильні камені (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 77).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтирач — розтира́ч 1 іменник чоловічого роду, істота розтиральник розтира́ч 2 іменник чоловічого роду знаряддя для розтирання чого-небудь Орфографічний словник української мови
  2. розтирач — -а, ч. 1》 Те саме, що розтиральник. 2》 Знаряддя для розтирання чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтирач — РОЗТИРА́Ч, а, ч. 1. Те саме, що розтира́льник. 2. Знаряддя для розтирання чого-небудь. На поселенні виявлено численні кам'яні знаряддя праці – розтирачі, .. клини, точильні камені (з наук. літ.); Звичайними виробами з глини є пряслиця. Словник української мови у 20 томах