розтоптуватися
РОЗТО́ПТУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТОПТА́ТИСЯ, то́пчеться, док.
1. розм. Ставати надто просторим, зовні непривабливим (про взуття); розношуватися.
— Старі чоботи зовсім розтопталися (Мирний, III, 1954, 31);
// Уминатися, утоптуватися (про сніг, грунт і т. ін.).
На городах і царинах посиніли, осіли й розтопталися наметені за зиму кучугури (Скл., Карпати, II, 1954, 244).
2. тільки недок. Пас. до розто́птувати.
В буржуазному суспільстві людська гідність розтоптується (Ком. Укр., 1, 1964, 58).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтоптуватися — розто́птуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтоптуватися — -ується, недок., розтоптатися, -топчеться, док. 1》 розм. Ставати надто просторим, зовні непривабливим (про взуття); розношуватися. || Уминатися, утоптуватися (про сніг, ґрунт і т. ін.). 2》 тільки недок. Пас. до розтоптувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтоптуватися — РОЗТО́ПТУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТОПТА́ТИСЯ, то́пчеться, док. 1. розм. Ставати надто просторим, зовні непривабливим (про взуття); розношуватися. – Старі чоботи зовсім розтопталися (Панас Мирний); // Уминатися, утоптуватися (про сніг, ґрунт і т. ін.). Словник української мови у 20 томах