1. Словник української мови в 11 томах

розтоптувати

РОЗТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех.

1. Топчучи чим-небудь, роздавлювати, знищувати.

І ти, розкинувши рамена, Дивилась, як дітей твоїх Орда розтоптує шалена, І ніж разить, і тне батіг (Рильський, Поеми, 1957, 296);

[Анна:] Він такий добрий, він хробака дармо не розтопче, не то щоб чоловіка вбив! (Фр., IX, 1952, 114);

— Яку лілію розтоптали, ох!.. Терентій! — Мічурін схилився над лілією й почав обережно обгортати її землею (Довж., І, 1958, 409);

Він [ворог] хоче тут зробити переправу, на лівий берег вимостити гать, щоб нашу землю, нашу волю й славу і нашу пісню рідну розтоптать (Гонч., Вибр., 1959, 152);

// Уминати, топчучи ногами (сніг, грунт і т. ін.), протоптувати (дорогу, стежку і т. ін.);

// перен. Зневажати чиїсь почуття, принижувати чию-небудь гідність.

Все, що було в неї в душі гарного, ясного, купчилося в її згадках про того давнього Романа з перших днів кохання. І він розтоптав те все немилосердною і нечистою ногою!.. (Гр., II, 1963, 290);

На твоєму життєвому шляху може зустрітися людина, яка від заздрості забуде, розтопче дружбу (Жур., Вечір.., 1958, 16);

— Ти хочеш принизити, розтоптати почуття однокласниці, своєї товаришки по школі! (Донч., V, 1957, 469).

2. розм. Носячи протягом тривалого часу, робити надто просторим, зовні непривабливим (взуття); розношувати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтоптувати — розто́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтоптувати — (ногами) витоптувати, затоптувати, топтати; (взуття) розходжувати, (трохи) підтоптувати; док. РОЗТОПТАТИ, розтолочити, (дружбу) позбиткуватися з. Словник синонімів Караванського
  3. розтоптувати — див. давити Словник синонімів Вусика
  4. розтоптувати — -ую, -уєш, недок., розтоптати, -топчу, -топчеш, док., перех. 1》 Топчучи чим-небудь, роздавлювати, знищувати. || Уминати, топчучи ногами (сніг, ґрунт і т. ін.), протоптувати (дорогу, стежку і т. ін.). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розтоптувати — РОЗТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., кого, що. 1. Топчучи чим-небудь, роздавлювати, знищувати. І ти, розкинувши рамена, Дивилась, як дітей твоїх Орда розтоптує шалена, І ніж разить, і тне батіг (М. Словник української мови у 20 томах
  6. розтоптувати — РОЗТОПТА́ТИ (топчучи, знищити), СТОПТА́ТИ, РОЗТОВКТИ́, РОЗТОЛОЧИ́ТИ діал. — Недок.: розто́птувати, сто́птувати, розто́вкувати. Павло розтоптав чоботом недопалок (Григір Тютюнник); Стала баба куріпочку заганяти. Словник синонімів української мови
  7. розтоптувати — Розто́птувати, -тую, -туєш; розтопта́ти, -пчу́, -то́пчеш, -то́пчуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)