1. Словник синонімів української мови

розтоптувати

РОЗТОПТА́ТИ (топчучи, знищити), СТОПТА́ТИ, РОЗТОВКТИ́, РОЗТОЛОЧИ́ТИ діал. — Недок.: розто́птувати, сто́птувати, розто́вкувати. Павло розтоптав чоботом недопалок (Григір Тютюнник); Стала баба куріпочку заганяти. А ще в хату не загнала, — вже двоє стоптала (збірник "Україна сміється"); Сусідський хлопчик приніс повний кошик грибів. Хвалився, що самі маслюки та підберезники, а мухомори він примічав здалеку, розтовкував їх ногою (Є. Гуцало); — А щоби вас!.. З дороги, бо розтолочу! (І. Франко).

РОЗНО́ШУВАТИ (одяг, взуття), ОБНО́ШУВАТИ розм., РОЗХО́ДЖУВАТИ розм.; РОЗТО́ПТУВАТИ (взуття). — Док.: розноси́ти, обноси́ти, розходи́ти, розтоптати. — Завтра дядько Данило обіцяв дати тобі нові чобітки розносити (П. Панч).

ТОПТА́ТИ (приминати ногами під час ходьби, бігання; м'яти ногами), РОЗТО́ПТУВАТИ, ЗАТО́ПТУВАТИ, СТО́ПТУВАТИ, ПІДТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ПТУВАТИ, ПРИТО́ВКУВАТИ розм.; ЧАВИ́ТИ, РОЗЧА́ВЛЮВАТИ, ДАВИ́ТИ, ЧАВУ́ЧИТИ розм., ТОЛОЧИ́ТИ, ВИТОЛО́ЧУВАТИ (приминати трав'янисті рослини, пошкоджувати посіви, городину тощо); ВИТО́ПТУВАТИ, ҐРАСУВА́ТИ діал., ТАЛУВА́ТИ діал., ТРАТУВА́ТИ діал. (пошкоджувати посіви, городину, траву тощо). — Док.: потопта́ти, розтопта́ти, затопта́ти, стопта́ти, підтопта́ти, притопта́ти, притовкти́, ви́товкти, розчави́ти, роздави́ти, ви́толочити, потоло́чи́ти, притолочи́ти, ви́топтати. Стою я в весняному гаї... Фіалки, фіалки навкруг.. Боюся ступати, щоб їх не топтати (А. Кримський); — Яку лілію розтоптали, ох!.. Терентій! (О. Довженко); Стоптав би я тебе, руто, Та з жалю не можу (С. Руданський); Гнат Голод ішов похмурий і байдуже чавив широкими підошвами прикраси весни (П. Панч); Він не квапився забирати нахабного чобота з в'юнкої голландської травиці, толочив, м'яв, чавучив і душив її (П. Загребельний); Побіг він навпростець, нічого не минає, Чи нива, чи баштан — не розбирає, Толочить і ламає (Л. Глібов); — Ну не буде ж у тебе хоч на городі нічого! — сичить одужавши баба. Вийшла баба на город, давай витоптувати, давай ірвати (Ганна Барвінок); — Я буду стежки ґрасувати, а ти замітати (Леся Українка); Свині город талують (Словник Б. Грінченка); Тратує озимину худоба, бо земля мокра (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтоптувати — розто́птувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розтоптувати — (ногами) витоптувати, затоптувати, топтати; (взуття) розходжувати, (трохи) підтоптувати; док. РОЗТОПТАТИ, розтолочити, (дружбу) позбиткуватися з. Словник синонімів Караванського
  3. розтоптувати — див. давити Словник синонімів Вусика
  4. розтоптувати — -ую, -уєш, недок., розтоптати, -топчу, -топчеш, док., перех. 1》 Топчучи чим-небудь, роздавлювати, знищувати. || Уминати, топчучи ногами (сніг, ґрунт і т. ін.), протоптувати (дорогу, стежку і т. ін.). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розтоптувати — РОЗТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., кого, що. 1. Топчучи чим-небудь, роздавлювати, знищувати. І ти, розкинувши рамена, Дивилась, як дітей твоїх Орда розтоптує шалена, І ніж разить, і тне батіг (М. Словник української мови у 20 томах
  6. розтоптувати — Розто́птувати, -тую, -туєш; розтопта́ти, -пчу́, -то́пчеш, -то́пчуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. розтоптувати — РОЗТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТОПТА́ТИ, топчу́, то́пчеш, док., перех. 1. Топчучи чим-небудь, роздавлювати, знищувати. І ти, розкинувши рамена, Дивилась, як дітей твоїх Орда розтоптує шалена, І ніж разить, і тне батіг (Рильський, Поеми, 1957, 296)... Словник української мови в 11 томах