розтрушуватися
РОЗТРУ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТРУСИ́ТИСЯ, у́ситься, док.
1. Губитися, розсипатися по дорозі (від тряски).
Копиця свіжої трави зсувалась з гарби на спину буйволам і розтрушувалась по дорозі (Коцюб., І, 1955, 397);
Нарешті на підводи все вкладено, і Григір Тетеря підходить до Оксена.— Тепер уже дорогою не розтруситься (Тют., Вир, 1964, 328);
*Образно. — Від наших слів усе до решти розтрусилося в голові (Стельмах, І, 1962, 166);
// Падаючи, розсипатися в багатьох місцях.
Він хотів скрутити цигарку, але руки чомусь тремтіли, тютюн розтрушувався (Гур., Наша молодість, 1949, 364);
Жовтенький пісочок, розтрусися, Ой, ти до мене, мила, й озовися! (Чуб., V, 1874, 779).
2. тільки док., розм. Стомитися від дорожньої тряски.
Розтрусилася я й отерпла та поколіла од холоду, доки приставилася [дісталася] до Звиногородки (Крим., Вибр., 1965, 375);
[Петро:] Позавчора залізницею додому приїхав і вчора цілий день спочивав, бо зовсім у вагоні розтрусився (Сам., II, 1958, 163).
3. тільки недок. Пас. до розтру́шувати 1, 2.
Значення в інших словниках
- розтрушуватися — розтру́шуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтрушуватися — -ується, недок., розтруситися, -уситься, док. 1》 Губитися, розсипатися по дорозі (від тряски). || Падаючи, розсипатися в багатьох місцях. 2》 тільки док., розм. Стомитися від дорожньої тряски. 3》 тільки недок. Пас. до розтрушувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтрушуватися — РОЗТРУ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТРУСИ́ТИСЯ, у́ситься, док. 1. Губитися, розсипатися по дорозі (від тряски). Копиця свіжої трави зсувалась із гарби на спини буйволам і розтрушувалась по дорозі (М. Словник української мови у 20 томах