розтрушуватися
РОЗТРУ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТРУСИ́ТИСЯ, у́ситься, док.
1. Губитися, розсипатися по дорозі (від тряски).
Копиця свіжої трави зсувалась із гарби на спини буйволам і розтрушувалась по дорозі (М. Коцюбинський);
Нарешті на підводи все вкладено, і Григір Тетеря підходить до Оксена. – Тепер уже дорогою не розтруситься (Григорій Тютюнник);
* Образно. – Від наших слів усе до решти розтрусилося в голові (М. Стельмах);
// Падаючи, розсипатися в багатьох місцях.
Він хотів скрутити цигарку, але руки чомусь тремтіли, тютюн розтрушувався (О. Гуреїв);
Сіно притискають на возі, щоб не розтрушувалося по дорозі (з навч. літ.);
Жовтенький пісочок, розтрусися, Ой, ти до мене, мила, й озовися! (П. Чубинський).
2. тільки док., розм. Стомитися від дорожньої тряски.
Розтрусилася я й отерпла та поколіла од холоду, доки приставилася [дісталася] до Звиногородки [Звенигородки] (А. Кримський);
[Петро:] Позавчора залізницею додому приїхав і вчора цілий день спочивав, бо зовсім у вагоні розтрусився (В. Самійленко).
3. тільки недок. Пас. до розтру́шувати 1, 2.
Значення в інших словниках
- розтрушуватися — розтру́шуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтрушуватися — -ується, недок., розтруситися, -уситься, док. 1》 Губитися, розсипатися по дорозі (від тряски). || Падаючи, розсипатися в багатьох місцях. 2》 тільки док., розм. Стомитися від дорожньої тряски. 3》 тільки недок. Пас. до розтрушувати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтрушуватися — РОЗТРУ́ШУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗТРУСИ́ТИСЯ, у́ситься, док. 1. Губитися, розсипатися по дорозі (від тряски). Копиця свіжої трави зсувалась з гарби на спину буйволам і розтрушувалась по дорозі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах