розтікатися
РОЗТІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗТЕКТИ́СЯ, ече́ться, док.
1. Текти в різні боки.
Молодиця вносить з комірчини полумисок капустяного розсолу і обережно перехиляє над ним пляшку з олією. Жовті краплини розтікаються поверх розсолу (Стельмах, І, 1962, 380);
Гарячою кров’ю розтікалося по бруку червоне грецьке вино (Тулуб, Людолови, II, 1957, 115);
Чи вона [хвиля] йде до дна? ..Чи полине межи сестри, межи милі, вільні хвилі, розтечеться, розпливеться, знову сили набереться (Л. Укр., І, 1951, 296);
Де ті гаї та садки подівались, куди ті річки розтеклись? (Гончар, Таврія, 1952, 21);
// Вбираючись у папір, тканину і т. ін., утворювати плями, патьоки; розпливатися по поверхні, втрачаючи чіткі контури.
Не оббитий з чобіт сніг взявся водою й розтікався по килимку (Коз., Сальвія, 1959, 171);
// перен. Поширюватися, насичуючи собою повітря (про запахи).
Праворуч од воріт [будинку] стоять розхристана засніжена катрага, стайня, шопа і квадратна олійня, від якої аж на вулицю смачно розтікається масний дух підсмаженого сім’я (Стельмах, І, 1962, 111);
// перен. Лунати, розносячись у просторі (про звуки).
Пісня надвечірньою задумою почала розтікатись полями (Стельмах, II, 1962, 187);
Сміх тепер плескався в двох кімнатах, розтікався легким збуджуючим газом по всій квартирі (Вол., Місячне срібло, 1961, 86);
// перен. Поширюватися, розповсюджуватися (про чутку, звістку і т. ін.).
Все далі на північ розтікалась по селах тривога (Гончар, II, 1959, 274);
Росла [вість], ширилась, як лавина,.. розтікалась поїздами, поштою, по воді і по суші (Кол., Терен.., 1959, 253);
Через те, що тоді по всіх шляхах розтікалися самі неймовірні чутки, а в кожній хаті сидів свій політик, Марійка збилася з ніг, докопуючись до правди (Стельмах, II, 1962, 234);
Я не думаю, щоб літературна продукція зменшилась у нас: вона тільки розтеклася по різних шляхах (Коцюб., III, 1956, 260);
// перен. Заповнювати простір.
Пил за нами підносився, як темне борошно, і помалу розтікався вгорі в повітрі, розтаючи і сідаючи (Ю. Янов., V, 1959, 126);
Туман поволі, але невпинно виповнює долину річки, розтікається по всіх низинах (Коз., Сальвія, 1959, 91);
Тихими вулицями, в вечірній мряці, по всіх усюдах розтеклися з легким гойданням червоні вогні (Коцюб., II, 1955, 284);
// перен. Охоплювати, проймати тіло людини або окремі його частини (про фізичні і моральні відчуття).
Вчитель полегшено зітхає і тільки тепер чує, як під ногами розповзаються листівки і як млість розтікається по його руках (Стельмах, І, 1962, 438);
Амар Гашім п’є воду. Вода булькає в нього в горлі. Насолода розтікається по тілу (Донч., II, 1956, 135).
2. перен. Розходитися, роз’їжджатися в різні боки, в різних напрямках.
Чорні купки похилених, схвильованих людей розтікались з базару по тісних вуличках (Коцюб., II, 1955, 175);
Стадо потроху тане, розтікається по вулицях, дворах і завулках (Тулуб, В степу.., 1964, 42);
По всьому селу розтікалися підводи, навантажені мішками (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 294);
Похід вийшов з села й розтікся на боки (Ю. Янов., II, 1958, 219).
3. перен. Марно або не на те, що треба, витрачатися (про гроші, майно).
[Прочанин:] То ти таки попробував зайняти? [Юда:] Хотів би знати я, що б ти зробив, якби тобі текли крізь пальці гроші і розтікалися по всіх усюдах, лишаючи тобі сухі долоні — і так щодня! (Л. Укр., III, 1952, 138);
Не перестає вона мріяти про.. чоботи, щороку складає гроші, але гроші розтечуться на щось інше — і чобіт немає (Коцюб., II, 1955, 15).
4. перен., розм. Розмірковувати довго або розповідати що-небудь надто докладно.
◊ Розтіка́тися ми́слями по дре́ву — довго розумувати, розмірковувати, перебираючи деталі, окремі моменти чого-небудь.
Розуміючи те, що я далеко не геній.. і розтікатися мислями по древу мені нічого, я уперто думав над тим: що писати? (Збан., Любов, 1957, 225).
Значення в інших словниках
- розтікатися — розтіка́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розтікатися — (всюди) текти; (на папері) розпливатися, розходитися; (- запах) ширитися; (- звук) линути, розлягатися; (- чутки) поширюватися, розповсюджуватися; (тілом) проймати що; (- істот) П. розходитися, розлазитися; (- гроші) витрачатися. Словник синонімів Караванського
- розтікатися — -ається, недок., розтектися, -ечеться, док. 1》 Текти в різні боки. || Вбираючись у папір, тканину і т. ін., утворювати плями, патьоки; розпливатися по поверхні, втрачаючи чіткі контури. || перен. Поширюватися, насичуючи собою повітря (про запахи). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтікатися — РОЗТІКА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗТЕКТИ́СЯ, ече́ться, док. 1. Текти в різні боки. Молодиця вносить з комірчини полумисок капустяного розсолу і обережно перехиляє над ним пляшку з олією. Жовті краплини розтікаються поверх розсолу (М. Словник української мови у 20 томах
- розтікатися — розтіка́тися ми́слями (ми́слію, ми́слю) по дре́ву, книжн. Бути багатослівним, розповідати про що-небудь дуже детально, докладно. Не збираюся розтікатись мислію по древу, за влучним виразом древнього автора.. Що забулось — вибачайте (В. Фразеологічний словник української мови
- розтікатися — ВИТРАЧА́ТИСЯ (губитися, марно пропадати), ВТРАЧА́ТИСЯ (УТРАЧА́ТИСЯ), МАРНУВА́ТИСЯ, РОЗТІКА́ТИСЯ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИСЯ розм., ПЕРЕВО́ДИТИСЯ розм., РОЗКО́ЧУВАТИСЯ розм. — Док. Словник синонімів української мови
- розтікатися — Розтіка́тися, -ка́юся, -ка́єшся; розтекти́ся, -течу́ся, -тече́шся; розті́кся, -текла́ся, -текли́ся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)