розхапувати
РОЗХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Жадібно, квапливо хапати, розбирати все по одному або частинами.
Звук сурми будив [курсантів].. Схоплювались, на ходу затягали пояси і ще зі сном у очах бігли напівсліпі до пірамід, розхапували зброю (Гончар, Людина.., 1960, 81);
Дівчата — за одежу, та й розхапали свитки та керсетки (Н.-Лев., III, 1956, 322);
Голодне товариство миттю випило воду і розхапало сухарі, аж торбинку пошарпали на шматки (Стор., І, 1957, 391);
*Образно. Студенти швидко розхапали найближчі лісгоспи, але жоден не згодився їхати в Байраки (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 115);
// Швидко розкуповувати.
Гавин товар розхапували люди, як малину (Фр., III, 1950, 54).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розхапувати — розха́пувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розхапувати — -ую, -уєш, недок., розхапати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Жадібно, квапливо хапати, розбирати все по одному або частинами. || Швидко розкуповувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розхапувати — РОЗХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Жадібно, квапливо хапати, розбирати все по одному або частинами. Звук сурми будив [курсантів] .. Словник української мови у 20 томах
- розхапувати — РОЗБИРА́ТИ (брати все, всіх по одному або частинами), РОЗТЯГА́ТИ (РОЗТЯ́ГУВАТИ), РОЗТА́СКУВАТИ розм.; РОЗХА́ПУВАТИ розм. (жадібно, квапливо). — Док.: розібра́ти, розтягти́ (розтягну́ти), розтаска́ти, розхапа́ти, розхопи́ти діал. Словник синонімів української мови
- розхапувати — Розха́пувати, -пую, -пуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)