розхапувати
РОЗБИРА́ТИ (брати все, всіх по одному або частинами), РОЗТЯГА́ТИ (РОЗТЯ́ГУВАТИ), РОЗТА́СКУВАТИ розм.; РОЗХА́ПУВАТИ розм. (жадібно, квапливо). — Док.: розібра́ти, розтягти́ (розтягну́ти), розтаска́ти, розхапа́ти, розхопи́ти діал. Біля приміщення варти партизани озброюються: розбирають рушниці, чіпляють патронташі та й мерщій заряджають гвинтівки (А. Головко); Цього дня приїхали (залужани) за пшеницею цілим обозом, стали розтягати інвентар: борони, рала, плуги, навіть сівалки (Григорій Тютюнник); Рвуть з рук, смикають, розтягують клунки, не поторгувавшись, несуть в хати (І. Нечуй-Левицький); Татари не зупинялися ховати мерців. І вили над ними шакали вночі, розтаскуючи по міжгір'ях їх білі кістки (З. Тулуб); Схоплювались (студбатівці), на ходу затягали пояси і ще зі сном у очах бігли напівсліпі до пірамід, розхапували зброю (О. Гончар).
РОЗКУПО́ВУВАТИ (РОЗКУПА́ТИ) (купувати одно за одним частинами все), РОЗХА́ПУВАТИ розм. — Док.: розкупи́ти, розхапа́ти. Невже ж до цього вечора люди справді розкуповують всі оті відра нарцисів, фіалок, тюльпанів, конвалій, черемхи? (Ірина Вільде); Ґавин товар розхапували люди, як малину (І. Франко).
Значення в інших словниках
- розхапувати — розха́пувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розхапувати — -ую, -уєш, недок., розхапати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Жадібно, квапливо хапати, розбирати все по одному або частинами. || Швидко розкуповувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розхапувати — РОЗХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Жадібно, квапливо хапати, розбирати все по одному або частинами. Звук сурми будив [курсантів] .. Словник української мови у 20 томах
- розхапувати — Розха́пувати, -пую, -пуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розхапувати — РОЗХА́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗХАПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Жадібно, квапливо хапати, розбирати все по одному або частинами. Звук сурми будив [курсантів].. Словник української мови в 11 томах