розцвітання

РОЗЦВІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розцвіта́ти.

В полі, в полі розцвітання — наче килим хто прослав… (Тич., До молоді.., 1959, 32);

*Образно. Я бачу світ пишний і неба сіяння. Лагідний вітрець і весни розцвітання (Л. Укр., IV, 1954, 85).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розцвітання — розцвіта́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розцвітання — -я, с. Дія за знач. розцвітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розцвітання — РОЗЦВІТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розцвіта́ти. В полі, в полі розцвітання – наче килим хто прослав... (П. Тичина); * Образно. Я бачу світ пишний і неба сіяння. Лагідний вітрець і весни розцвітання (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах