розцвітати

РОЗЦВІТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗЦВІСТИ́, іту́, іте́ш, док.

1. Починати цвісти, вкриватися квітами (про рослини); зацвітати.

Червоний, великий мак розцвітав у городі (Кобр., Вибр., 1954, 196);

Цвіли сади. Одні квіти змінювались іншими, розцвітали й в’янули, залишивши насіння в плодах (Довж., І, 1958, 449);

Опівночі айстри в саду розцвіли… Умились росою, вінки одягли (Олесь, Вибр., 1958, 15);

// Розпускатися (про квітки).

Троянди паморозь іскристо-сиза вкрила, Хоч бідні пуп’янки ще прагнуть розцвісти (Рильський, III, 1961, 185);

*Образно. Розцвітали, як квіти, гарні слова (Коцюб., II, 1955, 201);

Жовтіє лист, і щастя розцвітає, нема йому ні гранів [граней], ані дна… (Сос., І, 1957, 202).

2. перен. Вступати в пору розквіту (у 2 знач.).

В ті дні, коли в садах Ліцея Я безтурботно розцвітав,.. Край вод прозорчастих мені З’явилась Муза навесні (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 195);

Росла собі та виростала І на порі Марія стала… Рожевим квітом розцвіла В убогій і чужій хатині (Шевч., II, 1963, 354);

// Ставати свіжим, гарним; починати краще виглядати.

Тут Микоша, як завжди на волі, просто розцвітав (Полт., Дитинство Гоголя, 1954, 140);

Мелашка розцвіла і стала повніша на виду (Н.-Лев., II, 1956, 374);

Жінка.. розцвіла, мов польова рожечка (Вільде, Винен.., 1959, 4);

// Відчувати радість, приємність, насолоду.

— Зроду не пив такої доброї кави.. — Маруся розцвітала (Хотк., II, 1966, 11);

Другого дня трапилась подія, яка безмежно схвилювала й порадувала Сеспеля. Дивлячись на нього, й Іван також розцвітав радістю (Збан., Соспель, 1961, 270);

// Ставати усміхненим, веселим.

Він оглянувся незадоволено і зараз же розцвів усмішкою (Ю. Янов., IV, 1959, 10);

// Сповнюватися радістю, приємністю, насолодою (про серце, душу).

Хотів тебе зустріти я так зло, і на вустах були слова докору… А ти прийшла — і серце розцвіло (Сос., II, 1958, 145).

3. перен. Успішно розвиваючись, досягати розквіту, піднесення.

Розцвітає під зорями гулом будівництво у місті й селі (Сос., І, 1957, 331);

Розцвітають наші села колгоспні,.. квітне наша Батьківщина (Вишня, І, 1956, 374);

Під радянською зорею Україна розцвіла (Криж., Під зорями.., 1950, 54);

// Проявлятися повною мірою (про талант, майстерність і т. ін.).

Комунізм — це лад, де розцвітають і цілком розкриваються здібності й таланти, найкращі моральні якості вільної людини (Програма КПРС, 1961, 56);

Великий Жовтень окрилив Купалу. Поетичний дар його розцвів (Рильський, III, 1955, 402).

◊ Кві́том розцвіта́ти див. квіт.