розціплюватися
РОЗЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і рідко РОЗЦІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗЦІ́ПИТИСЯ, иться; мн. розці́пляться; док.
1. Розводитися в сторони (про що-небудь з’єднане, зчеплене);
// Розтулятися, розтискатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте).
Хотів [Овайюак] крикнути, але рот не одкрився і не розціпились зціплені зуби (Трубл., І, 1955, 298).
2. тільки недок. Пас. до розці́плювати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розціплюватися — розці́плюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розціплюватися — -юється і рідко розціплятися, -яється, недок., розціпитися, -иться; мн. розціпляться; док. 1》 Розводитися в різні боки (про що-небудь з'єднане, зчеплене). || Розтулятися, розтискатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте). 2》 тільки недок. Пас. до розціплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розціплюватися — РОЗЦІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і рідко РОЗЦІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., РОЗЦІ́ПИТИСЯ, иться; мн. розці́пляться; док. 1. Розводитися в сторони (про що-небудь з'єднане, зчеплене); // Розтулятися, розтискатися (про що-небудь стиснуте, зімкнуте). Словник української мови у 20 томах