1. Словник української мови в 11 томах

розчаровано

РОЗЧАРО́ВАНО, присл. З почуттям невдоволення ким-, чим-небудь, зневіри в комусь, чомусь.

Назустріч подорожнім.. вийшов сам господар готелю. Він привітав гостей дуже ввічливо, але начебто розчаровано (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 322);

Мурий махнув рукою й розчаровано пересмикнувся (Сміл., Зустрічі, 1936, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчаровано — розчаро́вано прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. розчаровано — присл. З почуттям невдоволення ким-, чим-небудь, зневіри в комусь, чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчаровано — РОЗЧАРО́ВАНО, присл. З почуттям невдоволення ким-, чим-небудь, зневіри, розчарування в комусь, чомусь. Назустріч подорожнім .. вийшов сам господар готелю. Він привітав гостей дуже ввічливо, але начебто розчаровано (Ю. Словник української мови у 20 томах