розчаровано
РОЗЧАРО́ВАНО, присл.
З почуттям невдоволення ким-, чим-небудь, зневіри, розчарування в комусь, чомусь.
Назустріч подорожнім .. вийшов сам господар готелю. Він привітав гостей дуже ввічливо, але начебто розчаровано (Ю. Смолич);
Мурий махнув рукою й розчаровано пересмикнувся (Л. Смілянський);
– А я думав, що ти справжня українська жінка! – розчаровано промовив Дмитро (В. Підмогильний);
– Нема Степана? – розчаровано перепитала Марушка (В. Дрозд).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчаровано — розчаро́вано прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- розчаровано — присл. З почуттям невдоволення ким-, чим-небудь, зневіри в комусь, чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розчаровано — РОЗЧАРО́ВАНО, присл. З почуттям невдоволення ким-, чим-небудь, зневіри в комусь, чомусь. Назустріч подорожнім.. вийшов сам господар готелю. Він привітав гостей дуже ввічливо, але начебто розчаровано (Смолич, Прекр. катастр. Словник української мови в 11 томах