1. Словник української мови в 11 томах

розчищення

РОЗЧИ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. розчи́стити, розчища́ти.

Хімічне розчищення чагарників на Чернігівщині обіцяє колгоспам величезні економічні вигоди (Колг. Укр., 2, 1957, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчищення — розчи́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. розчищення — -я, с. Дія за знач. розчистити, розчищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчищення — РОЗЧИ́ЩЕННЯ, я, с. Дія за знач. розчи́стити, розчища́ти. Робота на лісосіках розпочиналася з розчищення ділянки від несортового дерева, сухостою та кущів (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах