1. Словник української мови в 11 томах

розчулити

РОЗЧУ́ЛИТИ див. розчу́лювати.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчулити — розчу́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчулити — див. розчулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розчулити — РОЗЧУ́ЛИТИ див. розчу́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. розчулити — розчу́лити схвилювати, зворушити (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. розчулити — РОЗЧУ́ЛЮВАТИ (викликати в когось почуття ніжності, лагідності, доброти), РОЗМ'Я́КШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, ЗМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ. — Док.: розчу́лити, розм'я́кшити, пом'я́кшити, зм'якшити, розні́жити, розтопи́ти. Словник синонімів української мови