розчулити

розчу́лити

див. розчулювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчулити — розчу́лити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчулити — РОЗЧУ́ЛИТИ див. розчу́лювати. Словник української мови у 20 томах
  3. розчулити — розчу́лити схвилювати, зворушити (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. розчулити — РОЗЧУ́ЛЮВАТИ (викликати в когось почуття ніжності, лагідності, доброти), РОЗМ'Я́КШУВАТИ, ПОМ'Я́КШУВАТИ, ЗМ'Я́КШУВАТИ, М'ЯКШИ́ТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ. — Док.: розчу́лити, розм'я́кшити, пом'я́кшити, зм'якшити, розні́жити, розтопи́ти. Словник синонімів української мови
  5. розчулити — РОЗЧУ́ЛИТИ див. розчу́лювати. Словник української мови в 11 томах