розчулитися

розчу́литися

див. розчулюватися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розчулитися — розчу́литися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розчулитися — РОЗЧУ́ЛИТИСЯ див. розчу́люватися. Словник української мови у 20 томах
  3. розчулитися — РОЗЧУ́ЛЮВАТИСЯ (ставати лагідним, ніжним, добрим), ЛАГІДНІ́ТИ, ЛАГІДНІШАТИ, М'Я́КНУТИ, РОЗМ'ЯКА́ТИ, РОЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, ЗМ'Я́КШУВАТИСЯ, М'Я́КШАТИ, РОЗНІ́ЖУВАТИСЯ, РОЗТАВА́ТИ, РОЗТО́ПЛЮВАТИСЯ, РОЗТОПЛЯ́ТИСЯ, РОЗКИСА́ТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  4. розчулитися — РОЗЧУ́ЛИТИСЯ див. розчу́люватися. Словник української мови в 11 томах