розчуленість
розчу́леність
-ності, ж.
Стан за знач. розчулений 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчуленість — розчу́леність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- розчуленість — РОЗЧУ́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розчу́лений 2. Бондар не чекав од лейтенанта такої розчуленості і подивився на нього здивовано (А. Хорунжий); В салоні коротке замішання перейшло в жваву розмову про надзвичайну розчуленість Бальзака (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
- розчуленість — РОЗЧУ́ЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. розчу́лений 2. Бондар не чекав од лейтенанта такої розчуленості і подивився на нього здивовано (Хор., Незакінч. політ, 1960, 78); В салоні коротке замішання перейшло в жваву розмову про надзвичайну розчуленість Бальзака (Рибак, Помилка.., 1956, 126). Словник української мови в 11 томах