розчулено
розчу́лено
Присл. до розчулений 2).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розчулено — розчу́лено прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- розчулено — РОЗЧУ́ЛЕНО. Присл. до розчу́лений 2. Іван Петрович зробив крок наперед і розчулено обійняв високого козака за плечі (О. Полторацький); Максим лише дякував і дякував розчулено (І. Багряний); –Так за чим зупинка? – розчулено промовив Гриць. Словник української мови у 20 томах
- розчулено — РОЗЧУ́ЛЕНО. Присл. до розчу́лений 2. Іван Петрович зробив крок наперед і розчулено обійняв високого козака за плечі (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 42); Заспівував хтось тонко, дзвінко, розчулено (Збан. Словник української мови в 11 томах