1. Словник української мови в 11 томах

розштовхнути

РОЗШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до розшто́вхувати.

Із глибини конторських надр з’являється майор Яцуба і, розштовхнувши дівчат, виходить на ганок (Гончар, Тронка, 1963, 174);

Напруживши всю свою силу, я перекинувся на спину і, розштовхнувши ногами.. шматки льоду, вислизнув на твердий лід (Досв., Вибр., 1959, 184).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розштовхнути — розштовхну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розштовхнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до розштовхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розштовхнути — РОЗШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Однокр. до розшто́вхувати. Із глибини конторських надр з'являється майор Яцуба і, розштовхнувши дівчат, виходить на ґанок (О. Словник української мови у 20 томах
  4. розштовхнути — РОЗПИХА́ТИ (примушувати натовп розійтися, розступитися тощо), РОЗШТО́ВХУВАТИ розм. — Док.: розіпха́ти, розіпхну́ти, розштовха́ти, розштовхну́ти. (1-й чоловік (розпиха жінок):) Так, так. Дорогу дай! дорогу!... Словник синонімів української мови