розштовхнути
РОЗПИХА́ТИ (примушувати натовп розійтися, розступитися тощо), РОЗШТО́ВХУВАТИ розм. — Док.: розіпха́ти, розіпхну́ти, розштовха́ти, розштовхну́ти. (1-й чоловік (розпиха жінок):) Так, так. Дорогу дай! дорогу! (Панас Мирний); Треба вставати, Бігти, розштовхувати натовп, плечима і ліктями діяти, Щоби, добувшись до суду, виразно зложити заяву (М. Зеров).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розштовхнути — розштовхну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розштовхнути — -ну, -неш, док., перех., розм. Однокр. до розштовхувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розштовхнути — РОЗШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що, розм. Однокр. до розшто́вхувати. Із глибини конторських надр з'являється майор Яцуба і, розштовхнувши дівчат, виходить на ґанок (О. Словник української мови у 20 томах
- розштовхнути — РОЗШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до розшто́вхувати. Із глибини конторських надр з’являється майор Яцуба і, розштовхнувши дівчат, виходить на ганок (Гончар, Тронка, 1963, 174); Напруживши всю свою силу, я перекинувся на спину і... Словник української мови в 11 томах