розщібатися
РОЗЩІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗЩІ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЩІБНУ́ТИСЯ, щібну́ся, щі́бнешся і рідко РОЗЩЕБНУ́ТИСЯ, щебну́ся, ще́бнешся, док., розм., заст. Розстібатися.
Параскіца затремтіла і, залякана, почала розщібуватись… (Коцюб., І, 1955, 270);
Їм було душно. Антін розщібнувся (Коцюб., II, 1955, 305).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщібатися — розщіба́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- розщібатися — -аюся, -аєшся і рідко розщібуватися, -уюся, -уєшся, недок., розщібнутися, -щібнуся, -щібнешся і рідко розщебнутися, -щебнуся, -щебнешся, док., розм., заст. Розстібатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розщібатися — РОЗЩІБА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і рідко РОЗЩІ́БУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗЩІБНУ́ТИСЯ, щібну́ся, щі́бнешся і рідко РОЗЩЕБНУ́ТИСЯ, щебну́ся, ще́бнешся, док., розм., заст. Розстібатися. Параскіца затремтіла і, залякана, почала розщібуватись... (М. Словник української мови у 20 томах