розщібнений
РОЗЩІ́БНЕНИЙ, РОЗЩІ́БНУТИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розщібну́ти.
Стояв [Аркадій Петрович] упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях (Коцюб., II, 1955, 383).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщібнений — розщі́бнений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- розщібнений — розщібнутий, -а, -е, розм., заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до розщібнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розщібнений — РОЗЩІ́БНЕНИЙ, РОЗЩІ́БНУТИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. до розщібну́ти. Стояв [Аркадій Петрович] упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях (М. Коцюбинський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах