розщібнений
розщі́бнений
розщібнутий, -а, -е, розм., заст.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розщібнути.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщібнений — розщі́бнений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- розщібнений — РОЗЩІ́БНЕНИЙ, РОЗЩІ́БНУТИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. до розщібну́ти. Стояв [Аркадій Петрович] упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях (М. Коцюбинський); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
- розщібнений — РОЗЩІ́БНЕНИЙ, РОЗЩІ́БНУТИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розщібну́ти. Стояв [Аркадій Петрович] упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях (Коцюб., II, 1955, 383). Словник української мови в 11 томах