розщібнений
РОЗЩІ́БНЕНИЙ, РОЗЩІ́БНУТИЙ, а, е, розм., заст.
Дієпр. пас. до розщібну́ти.
Стояв [Аркадій Петрович] упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях (М. Коцюбинський);
// у знач. прикм.
Молодий [хлопець] був високий, похмурий, губатий, років двадцяти, з-під розщібнутої блакитної сорочки кучерявилося густе волосся на грудях (О. Бердник);
Вона була тут! Світло од лампи, здивовані жіночі очі, немов вони бачили щось незвичайне, розщібнутий ґудзик на її грудях. .. Антін нетерпляче струснув плечима і тим рухом наче щость скинув із себе (М. Коцюбинський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розщібнений — розщі́бнений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- розщібнений — розщібнутий, -а, -е, розм., заст. Дієприкм. пас. мин. ч. до розщібнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розщібнений — РОЗЩІ́БНЕНИЙ, РОЗЩІ́БНУТИЙ, а, е, розм., заст. Дієпр. пас. мин. ч. до розщібну́ти. Стояв [Аркадій Петрович] упрілий, в одній сорочці, розщібнутій на грудях (Коцюб., II, 1955, 383). Словник української мови в 11 томах