розіходитися
РОЗІХО́ДИТИСЯ див. розхо́дитися.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розіходитися — розіхо́дитися дієслово недоконаного виду розходитися рідко Орфографічний словник української мови
- розіходитися — (по хатах) іти; (до завтра) розставатися; (по селу) розбрідатися; (не стрівшись) розминатися; (- землю) розверзатися, розступатися; (- шви) розлазитися; (- вінчаних) розлучатися; (- друзів) поривати стосунки; (у поглядах) не збігатися, поділятися... Словник синонімів Караванського
- розіходитися — див. розходитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розіходитися — РОЗІХО́ДИТИСЯ див. розхо́дитися. Словник української мови у 20 томах
- розіходитися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
- розіходитися — Розіхо́дитися, -джуся, -дишся сов. в. розійтися, йдуся, -дешся, гл. 1) Расходиться, разойтись, разбрестись, разсѣяться. Вийшли люде з церкви і розійшлися по хатах. Левиц. І. 26. Ой ви, тучі громовії, розійдітеся різно. Мет. 51. Словник української мови Грінченка