розіходитися

(по хатах) іти; (до завтра) розставатися; (по селу) розбрідатися; (не стрівшись) розминатися; (- землю) розверзатися, розступатися; (- шви) розлазитися; (- вінчаних) розлучатися; (- друзів) поривати стосунки; (у поглядах) не збігатися, поділятися, різнитися чим; (ціною) не сходитися; (- обсяг) розширюватися, побільшуватися; (- шлях) розгалужуватися; (по воді) поширюватися, розпливатися; (- звуки) лунати; (тілом) розтікатися; (- славу) ширитися, розповсюджуватися; (- крам) розкуповуватися; (- дим) розсіюватися, розтавати, зникати; (- зморшки) розгладжуватися, розправлятися; (- сіль) танути, розчинятися; (- гроші) витрачатися; (- дощ) припускати, дужчати, посилюватися.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розіходитися — розіхо́дитися дієслово недоконаного виду розходитися рідко Орфографічний словник української мови
  2. розіходитися — див. розходитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розіходитися — РОЗІХО́ДИТИСЯ див. розхо́дитися. Словник української мови у 20 томах
  4. розіходитися — ЛУНА́ТИ (про звуки — поширюватися в просторі, ставати чутним), ЛИ́НУТИ поет., ЛЕТІ́ТИ, ЛИ́ТИСЯ, НЕСТИ́СЯ, ПІДНО́СИТИСЯ, ТЕКТИ́, ІТИ́ (ЙТИ́), ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) підсил., РОЗРИВА́ТИСЯ підсил., РОЗТИНА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  5. розіходитися — РОЗІХО́ДИТИСЯ див. розхо́дитися. Словник української мови в 11 томах
  6. розіходитися — Розіхо́дитися, -джуся, -дишся сов. в. розійтися, йдуся, -дешся, гл. 1) Расходиться, разойтись, разбрестись, разсѣяться. Вийшли люде з церкви і розійшлися по хатах. Левиц. І. 26. Ой ви, тучі громовії, розійдітеся різно. Мет. 51. Словник української мови Грінченка