роз’їдаючий

РОЗ’ЇДА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до роз’їда́ти 1, 2.

Він.. наче тлів і чадів від концентрованої, роз’їдаючої ненависті (Вол., Дні.., 1958, 54).