романістка
РОМАНІ́СТКА¹, и, ж. Жін. до романі́ст¹.
Романістка [З. Тулуб] показала Шевченка в найважчий період його життя — в перші роки заслання, коли ще такими свіжими були спогади про рідний край (Рад. літ-во, 12, 1965, 63).
РОМАНІ́СТКА², и, ж. Жін. до романі́ст².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- романістка — романі́стка 1 іменник жіночого роду, істота письменниця романі́стка 2 іменник жіночого роду, істота спеціалістка з романської філології Орфографічний словник української мови
- романістка — I -и. Жін. до романіст I. II -и. Жін. до романіст II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- романістка — РОМАНІ́СТКА¹, и, ж. Жін. до романі́ст¹. Романістка [З. Тулуб] показала Шевченка в найважчий період його життя – в перші роки заслання, коли ще такими свіжими були спогади про рідний край (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах