романістика
РОМАНІ́СТИКА¹, и, ж. Мистецтво писати, створювати романи ( див. рома́н¹ 1).
У жанровій різноманітності, у багатстві ідейної проблематики, тематичній свіжості і оригінальності — запорука нових успіхів нашої історичної романістики (Рад. літ-во, 3, 1957, 19);
Українська романістика післявоєнного часу збагатилася цілою низкою монументальних епічних полотен про далеке минуле. Почесне місце серед них посідає роман «Гомоніла Україна» [П. Панча] (Літ. газ., 7.VII 1961, 1).
РОМАНІ́СТИКА², и, ж. Наука про мову, літературу, культуру романських народів; романська філологія.
Друкуватимуться [в журналі «Мовознавство»] також статті, присвячені проблемам русистики, славістики, германістики, романістики (Літ. Укр., 27.IX 1966, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- романістика — романі́стика 1 іменник жіночого роду мистецтво писати романи романі́стика 2 іменник жіночого роду романська філологія Орфографічний словник української мови
- романістика — I -и, ж. Мистецтво писати, створювати романи (див. роман I 1)). II -и, ж. Наука про мову, літературу, культуру романських народів; романська філологія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- романістика — РОМАНІ́СТИКА¹, и, ж. Мистецтво писати, створювати романи (див. рома́н¹ 1). У жанровій різноманітності, у багатстві ідейної проблематики, тематичній свіжості та оригінальності – запорука нових успіхів нашої історичної романістики (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах