1. Словник української мови в 11 томах

романістика

РОМАНІ́СТИКА¹, и, ж. Мистецтво писати, створювати романи ( див. рома́н¹ 1).

У жанровій різноманітності, у багатстві ідейної проблематики, тематичній свіжості і оригінальності — запорука нових успіхів нашої історичної романістики (Рад. літ-во, 3, 1957, 19);

Українська романістика післявоєнного часу збагатилася цілою низкою монументальних епічних полотен про далеке минуле. Почесне місце серед них посідає роман «Гомоніла Україна» [П. Панча] (Літ. газ., 7.VII 1961, 1).

РОМАНІ́СТИКА², и, ж. Наука про мову, літературу, культуру романських народів; романська філологія.

Друкуватимуться [в журналі «Мовознавство»] також статті, присвячені проблемам русистики, славістики, германістики, романістики (Літ. Укр., 27.IX 1966, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. романістика — романі́стика 1 іменник жіночого роду мистецтво писати романи романі́стика 2 іменник жіночого роду романська філологія Орфографічний словник української мови
  2. романістика — I -и, ж. Мистецтво писати, створювати романи (див. роман I 1)). II -и, ж. Наука про мову, літературу, культуру романських народів; романська філологія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. романістика — РОМАНІ́СТИКА¹, и, ж. Мистецтво писати, створювати романи (див. рома́н¹ 1). У жанровій різноманітності, у багатстві ідейної проблематики, тематичній свіжості та оригінальності – запорука нових успіхів нашої історичної романістики (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах