роситися

РОСИ́ТИСЯ, ро́ситься, недок.

1. Покриватися росою.

Ясненько сходить сонечко, роситься травиця (Вовчок, VI, 1956, 277);

Поле й росилось І колосилось (Перв., І, 1958, 268).

2. Падати рясними краплями (про росу).

Не туманься, тумане, Коли сонце устане, А туманься, тумане, Рано-вранці порану, Як роса ще роситься (Ус., Листя.., 1956, 16);

*Образно. Добро колоситься, щастя роситься, ніби зоря між дубами (Мал., Серце.., 1959, 26).

3. Поливатися струменем, змочуватися краплями якої-небудь рідини.

Це ж береги Дніпра-Славути росилися кров’ ю у вікопомних битвах із хижими нападниками (Рильський, III, 1956, 25);

Загнічені сонцем груди росилися довільним потом (Ле, В снопі.., 1960, 343);

Жодна рослина сльозами росилась, Скельна вершина огнем золотилась (Щог., Поезії, 1958, 304).

◊ [І] не роси́вся (не роси́лась і т. ін.) — нічого не їв, не пив (не їла, не пила і т. ін.).

Коли згадав, що сонце от-от піде на ніч і те, що він, Короп, за цілий день і не росився, а їсти так хочеться, аж тіло труситься,— тоді рішив, що буде грати «землеміра» до кінця… (Кос., Новели, 1962, 104).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

роситися

Значення в інших словниках