1. Словник української мови в 11 томах

ротонда

РОТО́НДА, и, ж.

1. Кругла або напівкругла в плані споруда (будинок, павільйон, зал), звичайно увінчана банею і оточена розташованими вздовж стін колонами.

До нашого часу збереглись..: церква — ротонда на Аскольдовій могилі.. та напівротонда на території Флорівського монастиря (Знання.., 10, 1967, 29);

Щедрий магнат Ромашкан-Ловецький поставив на цьому місці велику ротонду з каменя й мармуру (Козл., Ю. Крук, 1957, 429);

Ніна повернула назад, спустилася східцями вниз і наблизилась до ротонди, за гратчастими стінами якої мелькали танцюючі пари (Добр., Тече річка.., 1961, 285).

2. заст. Верхній жіночий теплий одяг без рукавів у вигляді довгої накидки.

Любов попереду вбігає швидко в ротонді і в шапочці (Л. Укр., II, 1951, 27);

— Пані прохали, щоб ви поспішилися, та й Василь переказує, що коні померзли! — мовила Устя, покоївка самої пані, спішно наготовляючи пухову намітку та соболеву ротонду (Л. Янов., І, 1959, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ротонда — рото́нда іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ротонда — -и, ж. 1》 Кругла або напівкругла в плані споруда (будинок, павільйон, зал), зазвичай увінчана банею і оточена розташованими вздовж стін колонами. 2》 заст. Верхній жіночий теплий одяг без рукавів у вигляді довгої накидки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ротонда — див. бесідка Словник чужослів Павло Штепа
  4. ротонда — РОТО́НДА, и, ж. 1. Кругла або напівкругла в плані споруда (будинок, павільйон, зал), звичайно увінчана банею і оточена розташованими вздовж стін колонами. Словник української мови у 20 томах
  5. ротонда — рото́нда (італ. rotonda, від лат. rotundus – круглий) 1. Кругла в плані споруда (будинок, павільйон, зал). 2. Верхній жіночий теплий одяг без рукавів у вигляді довгої накидки. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ротонда — 1. центрична будівля, кругла в плані, часто завершена куполом; 2. представницька зала, типова для палаців бароко і класицизму. Універсальний словник-енциклопедія
  7. ротонда — Рото́нда, -ди, -ді; -то́нди, -то́нд Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. ротонда — (італ. < лат.) Кругла в плані споруда, звичайно перекрита куполом і часто оточена колонами (порівн. моноптер, толос, фолос). Архітектура і монументальне мистецтво