рубель
РУБЕ́ЛЬ¹, бля́, ч., розм. Те саме, що карбо́ванець 2.
Із копійки рублі робляться (Номис, 1864, № 9919);
— Ой, на ж тобі, синку, Рубля золотого, Купи собі, синку, Коня вороного (Укр.. лір. пісні, 1958, 126);
Кожний же знає, як того рубля тяжко заробити, а ще тяжче зберегти (Тют., Вир, 1964, 154).
◊ До́вгий ру́бель — те саме, що До́вгий карбо́ванець ( див. до́вгий).
Утік чи не втік [Кулик], а кинув роботу й десь подався на легкі хліби та на довгі рублі… (Жур., Дорога.., 1948, 213);
— Посадили б кавунів — довгі рублі в дурну кишеню (Тют., Вир, 1964, 76).
РУБЕ́ЛЬ², бля́, ч.
1. Вузька дерев’яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни.
Випрали ми сім пар онучок, сушили на кабиці, моя жінка викачала їх рублем та качалкою, щоб м’які були, як пух (Ю. Янов., І, 1954, 33);
Докія кидається до скрині, підіймає важке віко і дістає чисту, трохи прим’яту сорочку, намотує її на качалку і з силою викачує рублем (Стельмах, II, 1962, 175).
2. Довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж.
Старий Кайдаш.. пішов до церкви, загадавши синам ладнати два вози з рублями для возовиці (Н.-Лев., II, 1956, 275);
Снопи накладено, рублем придавлено, люди ще раз оглянули поле (Горд., Чужу ниву.., 1947, 120).
Значення в інших словниках
- рубель — рубе́ль 1 іменник чоловічого роду карбованець розм. рубе́ль 2 іменник чоловічого роду дошка для качання білизни Орфографічний словник української мови
- рубель — -бля, ч. 1》 Вузька дерев'яна дошка з ручкою і поперечними зарубками для качання білизни. 2》 Довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном, снопами й притягують за кінці вірьовкою так, щоб утримати вантаж. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рубель — Бля, ч., розм. Довга жердина, яку кладуть зверху на віз із сіном чи снопами й притягують за кінці мотузкою так, щоб, придавивши, утримати вантаж. З зазубринами грім, немов рубель, пригнічує поважні хмари-гарби і часто падають їздового удари... (ЧТ:155). Словник поетичної мови Василя Стуса
- рубель — РУБЕ́ЛЬ¹, бля́, ч., прост. прост. Те саме, що карбо́ванець 2. Із копійки рублі робляться (Номис); – Ой, на ж тобі, синку, Рубля золотого, Купи собі, синку, Коня вороного (з народної пісні)... Словник української мови у 20 томах
- рубель — РУБЕ́ЛЬ (вузька дошка з ручкою та поперечними зарубками для качання білизни), МАГЛІВНИ́ЦЯ діал., МАҐІЛЬНИ́ЦЯ діал. Мокрина Терентіївна допомагає господарці: качає рублем та качалкою білизну (Ю. Словник синонімів української мови
- рубель — Рубе́ль, -бля́; -блі́, -блі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рубель — I. Рубель, -бля м. 1) Длинная жердь, накладываемая сверху воза съ сѣномъ, снопами и притягиваемая за концы веревкою такъ что она удерживаетъ лежащее на возу. 2) Валекъ для катанія бѣлья — толстая плашка съ зарубками и рукоятью. Словник української мови Грінченка